шаблоны wordpress.

Ольга Кобилянська: 6-ий – у 66-і

Учора, 26 березня, завершився міжнародний Тиждень Ольги Кобилянської, до проведення якого причетні кафедра української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і обласна організація НСПУ.

IMG-65c2e9c11a4c08b052820df2a8ace303-V

19 березня, на день народження поетеси зі світовим іменем Ліни Костенко, котра свого часу виступала у славнозвісній 66-ій аудиторії філфаку (віднедавна ця зала отримала назву імені професора і письменника Василя Лесина і якому на Міжнародний день рідної мови виповнилося б 105 років), у 22-ій відбулася презентація книжки чернівецької письменниці Оксани Довгань «Ольга». Мова ж про О.Кобилянську. Упродовж Тижня – покладання квітів до пам’ятника Гірській Орлиці, відвідання цвинтаря, де спочиває «Величава духовна квітка Буковини», літературно-меморіального музею (так само іменного).

А у Гурі Гуморулуй, де народилася Буковинська Горлиця, на день її Пам’ятин  науковці Чернівецького національного університету Володимир і Алла Антофійчуки від України поклали квіти до пам’ятника незабутній посестрі великої Лесі Українки на тому місці, де колись батьки колисали колиску Ольги. Пам’ятний знак – робота львівського скульптора Романа Романовича і заставнівського архітектора Віктора Ткача. З їх допомогою відкриття і освячення цього зримого образу датується 2003 роком.

Разом із буковинцями квіти покладало українство Сучави і Гури Гуморулуй, зокрема голова тамтешнього товариства ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка Борислав Петрашук та син українського письменника Дениса Онищука – Ярема.

На закриття Тижня – науковий семінар із темою «Ольга Кобилянська і наш час».

Із доповідями виступили професор, завідувач кафедри української літератури і письменник Володимир Антофійчук «Параболічна структура нарису/притчі – новели Ольги Кобилянської «За готар»» і доцент кафедри Світлана Кирилюк: «Історія створення і видання повістей Ольги Кобилянської «Ніоба» та «В неділю рано зілля копала…»: «реставрація» у часі і просторі».

Мовці блискуче справилися зі своїми завданнями, оскільки глибоко вивчили матеріал, що, як мовиться, «сам іде до рук». Яскравим свідченням цьому – шостий том творів Буковинської Горлиці.

Володимир Іванович підкреслив: «Аналізується новела Ольги Кобилянської «За готар», побудованій на архітектонічній основі притчі про милосердного самарянина. Доведено, що з перспективи реалізму цей твір сприймається як нарис про ментальні традиції, побут, світоглядні засади буковинського села – сучасника письменниці.

Однак у модерністично-сакральній перспективі він стає параболою, у якій, за реалістичним сюжетом, приховується Євангельська першооснова».

Із власними акцентами, які простежувалися через сконцентрований вираз досліджуваних тем, зрештою, і шести томів, побудована й доповідь пані Світлани, котра зізналася: у відповідний спосіб підготовчого процесу над виданнями багато чого відкрила для себе, оскільки «вживилася» у зацікавлений світ і стиль письма великої землячки.

З цього приводу слушний авторський наголос про «Ніобу». Пишучи цю повість, 1904-го року, тобто після знайомства 5-річної давності і перебування двох майстринь пера у Гадячі, Зеленому Гаю і в Буковині, зав’язується творче листування.

Для «Ніоби» Ольга Кобилянська просила Лесю Українку перекласти 13 розділ Першого Послання Святого Апостола Павла до Коринтян.

Влітку цього ж року Леся Українка відгукнулася на Буковину: немає грецького оригіналу! Слово «schelle» переклала як «цимбал». Ольга дотрималася іншої версії, слов’янської: «кимвал».

Додамо: Іван Огієнко і Панько Куліш згодом ввели в обіг таке словосполучення – «бубон гудячий».

Що характерно, Леся Українка, перебуваючи від своєї подруги на відстані тисячі кілометрів, прочитала «Ніобу», бо зверталася до Нового Світу Ольги, за її ж рядками у повісті «Ви вроджена криця краси»: «О, ти моя крице краси й чистоти».

Відзначимо: ці паралелі віднайшов дослідник творчості Лесі Українки невтомний пошуковець і науковець Петро Одарченко.

І – презентація 6-го тому із творчої скарбниці Ольги Кобилянської, що уже «у половині» Лесиної літературної скрині (12 таких видань!).

Активну участь в обговоренні взяли  декан філологічного факультету і письменник Борис Бунчук, працівник видавничого дому «Букрек» Мирослава Бацай і старший науковий працівник літературно-меморіального музею О.Кобилянської у Чернівцях Юлія Микосянчик. Всі вони щиро вдячні за титанічну працю представникам редакційної колегії видання, за співпрацю і розуміння.

«Колежани» розпочали роботу над сьомим томом. Кожен, хто трудиться у цій царині, несхитно вірить у близьку перспективу – 10-книжжя.

Ще два доречні штрихи. 26 березня – день Лесиного Ангела-охоронця. І тут вона, на науковому семінарі і на презентації книги, – разом із Ольгою Кобилянською.

Як і Шевченківський лауреат Степан Сапеляк, котрий був на кафедрі української літератури ЧНУ рівно 10 років тому і у якого цього ж таки числа – День народження.

Усе у житті закономірне. Тільки вір!

IMG-37d464ba9ab31f84518b076c2ee8184e-V

За інформацією сайту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: http://www.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/news&data[5012][id]=10737

 

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>