шаблоны wordpress.

Там, за Серетом, бриніло слово українське з трепетом

У рамках ІХ-го Міжнародного симпозіуму «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», який упродовж чотирьох днів тривав у місті Сатул Маре сусідньої з Україною держави, а також у заходах «Днів Тараса Шевченка», біля пам’ятника Великому Кобзареві на вельми вишуканому вишиванковому дійстві зібралося численне товариство українців як із теренів Румунії, так і нашої Вітчизни.53912505_2067601659990072_6482158659680862208_n (1)

      Правда, днем раніше відбулося офіційне відкриття Форуму. Із вітальним словом у конференц-залі Повітового музею виступили депутат Румунського Парламенту, голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, посол України в Румунії Олександр Баньков, завідувач кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор і письменник Володимир Антофійчук та ін.

     У пленарних засіданнях, крім Миколи Петрецького та Олександра Банькова, взяв участь і виступив в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Павлюк, колеги із Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Програма європейської імпрези – це три секції: «Археологія, джерелознавство, історія», «Політологія, етногологія, державне управління», «Мовознавство, літературознавство, освіта і мистецтво».

У третій модерували Володимир Антофійчук та Іван Гербіл. Вони виголосили доповіді: «Українсько-румунські та румунсько-українські відносини у світлі журналу «Батава» і «Українські прізвища та прізвища українців Румунії».

53419659_2067601423323429_3086032691934527488_n

На увагу заслуговує й виступ Алли Антофійчук («Інтимізація епістолярного спілкування на матеріалі листів Івана Дощівника до Дениса Онищука») із ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

Володимир Антофійчук, ще й почесний професор Сучавського університету «Штефан чел Маре», розповів про тісну співпрацю буковинських письменників із українськими колегами Засіреття: зокрема, члени НСПУ Михайло Михайлюк, Михайло Гафія Трайста, Іван Кідещук.

Наголосив, що лауреатами премії імені Івана Бажанського стало семеро чоловік. Цими днями відомі й інші, ті, хто живе і творить у близькому з Україною закордонні: Ельвіра Кодря, Ірина Люба Горват, Іван Гербіл, Євзебій Фрасенюк.

Треба згадати ще одного письменника, який виступав у секції «Політологія, етнологія, державне управління» – Михайло Гафія Трайста. За 2018 рік він отримав у передгірному селі Мілієве Вижницького району Чернівецької області літературну премію імені Дмитра Загула. На зустрічі у Сату Маре він презентував доповідь під назвою «Русини – фальшива прикраса на політичній сцені Східної Європи».

І просто не оминути таке світило як Микола Мущинка – академіка НАНУ, що мешкає у Чехії. Тут, за Серетом, на високій ноті теж бринів його голос, утім, як і вже згадуваного Володимира Антофійчука з доповіддю про життєвий і творчий шлях великого українського поета і художника: «Шевченко і наш час».

Рідне слово перелилося, мов притоки у річку Серет, у пісенне. Після покладання живих квітів до пам’ятника Тарасу Шевченкові відбувся концерт, у якому взяли участь співачки Олена Пантелєєва та Зоя Тимченко зі столиці України.  Що характерно, зала двічі проспівала немеркнучий «Заповіт» українською і румунською мовами. 53500043_2528590443881651_8017441315736256512_o

Наступний, Х, Міжнародний симпозіум засимпатизує тим, що буде ювілейний.

 Василь Джуран

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>