шаблоны wordpress.

ЯКИМ БУДЕ ДЕСЯТИТОМНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ?

Значення творчості Ольги Кобилянської в історії красного письменства – факт загальнознаний і загальновизнаний. Ще Іван Франко у статті “З останніх десятиліть ХІХ в.” писав про нові віяння, які склалися в українській прозі завдяки творчості Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Михайла Яцківа та ін. На чолі цієї генерації письменників, “вихованих на взірцях найновішої європейської літератури”, строгий критик поставив Ольгу Кобилянську, взявши до уваги особливу манеру її письма, націлену на глибоке пізнання внутрішньої сутності людини, тонке відтворення психології персонажів, передовсім жіночих, унікальних у своїх благородних пориваннях до краси й особистого щастя.

Однак письменниці, ім’я якої, за оцінками сучасних дослідників, “стало знаком нового часу, засвідчивши вростання національної літератури в європейський контекст у напрямку освоєння модерністської естетики, зокрема її неоромантично-символістського стильового поля” (Світлана Кирилюк), ніяк не щастило з більш-менш повним виданням творів. У 1927 – 1929 рр. харківський “Рух” випустив у світ дев’ять із запланованих десяти томів її творів, до яких увійшли оповідання (т. 1 – т. 2), повісті “Царівна” (т. 3), “Людина” (т. 4), “Земля” (т. 5), “Ніоба” (т. 6), “В неділю рано зілля копала…” (т. 7), “Через кладку” (т. 8) і “За ситуаціями” (т. 9). Десятий том, в якому мав публікуватися роман “Апостол черні”, був знятий з виробництва через ідеологічні причини – тодішня більшовицька влада не допустила до друку твір, у якому пропагуються ідеї Української незалежної держави.

Таким же усіченим вийшов і п’ятитомник Ольги Кобилянської (Київ: Держлітвидав України, 1962 – 1963). Крім сорока трьох оповідань, у ньому опубліковано 7 повістей (“Людина”, “Царівна”, “Земля”, “В неділю рано зілля копала…”, “Через кладку” і “За ситуаціями”), статті та спогади, 3 автобіографії, 216 листів. І це тоді, коли найповніший перелік творів Ольги Кобилянської складає роман “Апостол черні”, 11 повістей, написаних німецькою та українською мовами, понад 70 зразків малої прози (нарис, новела, оповідання, образок, поезія в прозі, фантазія, гумореска), начерки й фрагменти незавершених новел, переклади, щоденники, автобіографічні джерела, статті та спогади, тематичні записки та кілька сотень листів.

Чернівецькі та столичні науковці неодноразово порушували питання про якнайповніше видання творів Ольги Кобилянської. Однак, на жаль, його з різних причин, у тому числі й політичних, не вдавалося розв’язати.

У лютому 2013 р. кафедра української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича ухвалила рішення розпочати підготовку до видання творів Ольги Кобилянської в десяти томах, присвяченого 150-літтю від дня народження письменниці. Дещо пізніше було утворено редакційну колегію, до складу якої увійшли професори Володимир Антофійчук (голова), Борис Бунчук, Богдан Мельничук, Петро Рихло, доценти, заступники голови Світлана Кирилюк та Ярослава Мельничук, музейники Володимир Вознюк і Юлія Микосянчик, директор видавництва “Букрек” Дарина Максимець та ін. На першому засіданні редколегії від 23 квітня 2013 р. затверджено план-проспект “Зібрання творів Ольги Кобилянської в десяти томах” – найповнішого на сьогодні видання, яке представляє художню прозу, начерки та фрагменти незавершених творів, літературно-критичні статті, публіцистику, спогади, автобіографії, щоденник, переклади, листи.

“Зібрання творів Ольги Кобилянської в десяти томах” порівняно з найосновнішими попередніми виданнями поповнено й розширено творами, які раніше не входили до багатотомників письменниці, а також тими, що взагалі не публікувалися. Основний принцип побудови нового видання – жанрово-хронологічний: новели, оповідання, поезії в прозі (1885 – початок 1900-х рр., т. 1); новели, оповідання, поезії в прозі (1905 – 1930-ті рр., т. 2); німецькомовні повісті: “Гортенза, або Нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля”, “Картина з життя Буковини”, “Вона вийшла заміж” (т. 3); повісті “Людина”, “Царівна” (т. 4); “Земля”, нотатки до другої частини повісті “Земля” (т. 5); “Ніоба”, “В неділю рано зілля копала…” (т. 6); “Через кладку”, “За ситуаціями” (т. 7); роман “Апостол черні” (т. 8); літературно-критичні статті, публіцистика, спогади, автобіографії, щоденник, переклади (т. 9); листи (т. 10). Кожен із томів супроводжується примітками, в яких подаються стислі відомості про час написання та історію публікації творів, а також поясненням застарілих і діалектних слів. Тексти творів, які звірено за автографами, першодруками та іншими авторитетними прижиттєвими публікаціями, друкуються за сучасним правописом із збереженням характерних особливостей мови й стилю письменниці.

Про творчість Ольги Кобилянської як цілість стверджується на основі найнадійніших джерел – щоденників, автобіографій та листів, де подається інформація про те, за яких умов поставали тексти, яким був їхній шлях до читача. Крім того, враховується і той факт, що впродовж понад столітньої рецепції спадщина письменниці зазнавала часткового замовчування й різноманітних купюр. Водночас ідеться про публіцистичні твори 1940 – 1941 рр., сфабриковані й приписувані письменниці радянськими ідеологами. Їх неавтентичність доведена науково, і в десятитомнику їм відводиться окреме місце.

На сьогодні опубліковано шість із десяти томів. Фінансування їх друку частково забезпечила Чернівецька обласна адміністрація, а решту витрат взяло на себе видавництво “Букрек”. На видання сьомого тому редакційна колегія здобула грант від Українського культурного фонду, який складає майже 400 тис. гривень.

У десятитомному зібранні творів Ольги Кобилянської вперше опубліковано повісті “Гортенза, або Нарис з життя однієї дівчини” (1880), “Доля чи воля” (1883), “Картина з життя Буковини” (1885), “Вона вийшла заміж” (1887) мовою оригіналу і в перекладі українською. Також тут уперше оприлюднено три новели (“Пан чародійник”, “Любов до рідної землі”, “Звізди”), більше десяти незавершених творів, фрагментів, коментарів, а також “Нотатки літератки”, окремі сторінки яких написані по-німецьки і у виданні подані мовою оригіналу та в перекладі українською, здійсненому редколегією. Крім того, до десятитомного зібрання творів Ольги Кобилянської увійде понад сто нововиявлених листів письменниці, збережених у різних архівах Львова й Києва.

Водночас слід зауважити, що унікальність та новизна зазначеного видання полягає не тільки в якнайповнішому опублікуванні спадщини Ольги Кобилянської. Тексти творів у ньому подаються за першодруками, рукописами та авторитетними прижиттєвими публікаціями, здійсненими самою письменницею або за її безпосередньою участю. У випадках, коли в публікаціях текстів існують певні розбіжності, спричинені редакторським втручанням, зокрема в публікаціях радянського періоду, чи правками самої авторки, на це вказується в примітках.

Листування письменниці засвідчує дуже уважне її ставлення до друку власних творів. Вичитуючи верстки, окремі моменти вона намагалася узгодити з редакторами, вносила певні поправки й уточнення, прислухалася до їхньої думки щодо мовностилістичних неточностей. Авторка болісно переживала, як вона висловлювалася, “похибки” в тексті – тим паче, якщо це були першодруки. Часом подібні “похибки” чи купюри були спричинені впливом цензури. Щодо прижиттєвих видань творів, здійснених у радянський період, то вони часто виходили без участі авторки в процесі їх підготовки, звідси – чимало неточностей, найбільше у відтворенні мови Ольги Кобилянської.

Інколи письменниця була невдоволена редакторським втручанням у тексти своїх творів і відновлювала їх первісний варіант після публікації, роблячи виправлення прямо на сторінках свіжовидрукуваних творів. Так було, скажімо, із першодруком повісті “Через кладку”. У збереженому в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської примірнику “Літературно-наукового вісника” за січень – грудень 1912 р., де вперше опубліковано твір, рукою авторки зроблено численні виправлення. Цей факт взято до уваги редакційною колегією з тим, щоб врахувати волю письменниці і надати творові такого текстового вигляду, яким його хотіла бачити сама авторка. Цей метод підготовки текстів до друку, вперше застосований у новому зібранні творів Ольги Кобилянської, дає можливість повернути автентичність текстів письменниці, зберегти їх лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості. При цьому дотримано сучасних норм пунктуації.

Твори, представлені у десятитомному зібранні, супроводжуються історико-літературним коментарем. Тут подаються відомості про дату написання, історію виникнення творчого задуму та його реалізацію, оцінка творів тогочасною критикою, наявність автографа, першодруку і пізніші передруки, переклади іншими мовами, а також називається джерело, за яким друкується художній текст. Видання супроводжується поясненнями малозрозумілих і рідковживаних слів, а також фотографіями з того періоду життя письменниці, коли було написано той чи той твір, ілюстраціями до нього відомих художників, фотокопіями окремих сторінок рукописів тощо.

Видання десятитомного зібрання творів Ольги Кобилянської планується завершити у 2023 р., коли відзначатиметься 160-річчя від дня народження письменниці.

 

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>