шаблоны wordpress.

Книга, написана життям

Квітує древо триєдине,
Щоб оновився знову світ
І не губився слід людини,
А вивільнявся з чорних бід…
Микола Мачківський

derevo_tryjedyne2

Саме цими рядками із ранніх віршів українського письменника, члена Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України Миколи Мачківського відкривається його книга «Древо триєдине», яка щойно побачила світ за підтримки Українського культурного фонду та презентація якої відбулася у форматі онлайн на філологічному факультеті ЧНУ. А презентував книгу редактор і автор передмови, директор Хмельницького обласного літературного музею, член Національної спілки письменників України, прозаїк, автор оповідань, повістей, романів, творів для дітей, художньо-документальної прози, краєзнавчих досліджень Василь Іванович Горбатюк та його заступниця Людмила Миколаївна Данилюк.

derevo_tryjedyne

Ця книга належить до жанру мемуарної літератури, позаяк містить бувальщини, спогади, записки автора, колишнього наукового співробітника музею «Літературна Хмельниччина», завдяки яким розкривається творче середовище не лише Поділля, а й всієї України. У тексті книги згадуються імена як українських письменників, так і світової літератури, зокрема Павла Тичини, Миколи Бажана, Леоніда Первомайського, Олеся Гончара, Павла Загребельного, Ліни Костенко, Євгена Євтушенка, Чингіза Айтматова, Махмуда Хусаїна та інших. Сучасний літературознавець, доктор філологічних наук, професор Михайло Кузьмович Наєнко на позначення жанру книги зараховує її до так званого роману-нероману. Натомість у передмові В. Горбатюк резюмує, що «автор і сам не може конкретно визначитися з жанром своєї книги. Ніби роман, але й не роман. Однак то не має суттєвого значення, бо читача цей мемуарний нероман захопить насамперед своїм змістом. Адже він багатющий на події, імена, краї, цікавий деталями творчості й побуту літераторів, привабливий манерою оповіді, в якій доброю струною звучить гумор, іронія й самоіронія. Книга й сприймається не як роман, а як саме життя, що в усьому своєму розмаїті постає перед нами зі сторінок. Життя літератури й тих, хто творить чи навіть просто хоче творити її».

скрін1

Василь Горбатюк та Людмила Данилюк

У своїй автобіографічній замальовці «Чужа криниця» Микола Мачківський зізнається, що в далекому дитинстві, яке припало на тяжкі воєнні і повоєнні роки, коли з війни додому не повернувся батько й виховуючись лише з матір’ю, яка працювала з останніх сил, щоб заробити на шматок хліба, він почав писати вірші. Йому тоді і не мріялося, що вже в дорослому житті переважну більшість українських літераторів зустрічатиме усіх в одному залі на письменницькому з’їзді, що з багатьма колегами подружиться, спілкуватиметься, допомагатиме хтось йому, а комусь і він підкладе своє дружнє плече. «Що я, хлопчина з села, – утаємничує у свою розповідь Микола Мачківський, – яке навіть не усвідомлює, що деяким чином було причетне до двох класиків української літератури (Юрія Клена та Михайла Коцюбинського. – О.М.), знаю безмежний мистецький світ, світ Слова, світ Кольору, світ Звуку і в цій книзі беруся про ці світи розповісти…».

М.Мачківський

Микола Мачківський

Під час презентації книги учасники літературної зустрічі також мали змогу переглянути відеозапис розмови з Миколою Мачківським, який розповів про свою життєву долю, перші проби пера та захоплення літературою в цілому. Переповів письменник цікавий епізод знайомства з Ліною Костенко, яка у червні 1989 року відвідала Хмельницький у справі вшанування пам’яті Анни Ахматової та гостювала у помешканні Миколи Мачківського.
скрін2
У своїй книзі не оминув увагою М. Мачківський й колег по творчому цеху з Буковини. Прикрашає це ошатне видання багатосторінковий фотододаток, на світлинах якого можна побачити багатьох буковинців – Василя Васкана, Оксану Івасюк, Тамару Севернюк, Богдана Мельничука. До речі, з професором Богданом Мельничуком у Миколи Мачківського давні творчі взаємини, позаяк не лише відгукувалися у багатьох публікаціях про творчість один одного, а й листовно спілкуються між собою, підтвердженням є вміщений лист Богдана Мельничука до Миколи Мачківського від 16 квітня 2005 року. Мовлячи слово про нову книгу М. Мачківського, Богдан Іванович зауважив, що вона особлива, бо своїм наповненням перевершує автобіографічний роман.
скрін_книги
Слід зауважити, культурний діалог між Буковиною та Поділлям триває постійно. Підтвердив це і директор Наукової бібліотеки ЧНУ, кандидат філологічних наук, доцент Зушман Михайло Богданович, який разом із співробітниками книгозбірні підготував книжкову виставку видань художніх творів Василя Горбатюка та Миколи Мачківського, презентованих раніше у Чернівцях.

Матеріал підготувала
кандидат філологічних наук Ольга Меленчук

Print Friendly, PDF & Email