шаблоны wordpress.

Література Північної та Південної Буковини у науковому осмисленні Володимира Антофійчука

Відбулася презентація книги «Буковинські образки»

Бук образки обкладинка

Влітку цьогоріч за фінансової підтримки Союзу українців Румунії у бухарестському видавництві «RCR Editorial» побачила світ книга наукових та науково-популярних статей, есеїв, передмов, рецензій, спогадів «Буковинські образки» професора кафедри української літератури Володимира Івановича Антофійчука, презентація якої відбулася онлайн на філологічному факультеті 2 грудня.

Перш ніж з’явитися друком, книга отримала позитивні відгуки від авторитетних учених-україністів та літераторів з Румунії, зокрема ученого-славіста, професора Бухарестського університету Івана Ребошапки, письменника й літературного критика Михайла Михайлюка, українського публіциста, фольклориста, перекладача та письменника Івана Кідещука.

На презентації Володимир Антофійчук зазначив, що планував видати книгу кількома роками раніше, до свого шістдесятиріччя, однак через суб’єктивні обставини справу із виданням змушений був відкласти. Проте заплановане таки вдалося втілити в життя. Наразі збірник наукових праць, присвячених розвиткові українського письменства Північної та Південної Буковини, є своєрідним підсумком наукових пошуків, багаторічної копіткої праці на літературознавчій ниві.

2
Автор книги поділився спогадами із дитячих та юнацьких років, коли лише починав відкривати для себе світ художньої літератури, тоді ж із неабияким інтересом зачитувався творами українських письменників, в тому числі буковинських авторів.

«Хоч я родом не з Буковини, а з Галичини, – зауважив В. Антофійчук, – проте Буковина стала мені рідною ще до вступу на філологічний факультет Чернівецького університету. А причина – творчість Ольги Кобилянської. Змалку я бачив, що у нашій родині шанується художнє слово, особливо любила читати мама, хоч мала дуже багато господарських обов’язків, батько очолював сільський драматичний гурток. Від батька часто отримував доручення переписувати ролі для сільських аматорів, які ставили здебільшого українську класику. Малим я скрізь плентався за мамою, бо не було на кого мене непосидючого залишити і навіть на різні сеанси, які демонструвалися у сільському клубі, я ходив з мамою. Пригадую, як починався фільм «Земля» за твором Ольги Кобилянської та закарбувалися у дитячій пам’яті фрагменти із фільму «В неділю рано зілля копала». Я повинен сказати, що не тільки в родині, а взагалі у нашому селі на Тернопільщині українська класика надзвичайно користувалася популярністю. Коли щось демонструвалося у клубі, сходилося ціле село. Інколи просили кіномеханіка, щоб він по 2-3 рази повторював показ тої чи тої кінострічки. Жанр опери не дуже користується популярністю у глядачів, проте, коли йшла опера «Наймичка» за поемою Тараса Шевченка, – це була подія. Навчаючись у школі, мені хотілося більше дізнатися про «Землю» О. Кобилянської, тому всю доступну літературу про цей твір я прочитав у шкільній та сільській бібліотеці. Дуже хотілося дізнатися, чи справді на основі братовбивства написана повість. Це один із шедеврів світової літератури не лише за своєю темою, а особливо за стилем та манерою письма. Тут Ольга Кобилянська справді гідна почесного місця у світовій літературі. А відтак під час навчання в університеті були різні моменти, які мене цікавили і які розкривали Буковину, її історію, літературу та культуру в цілому. Особливу роль відіграли лекції моїх наставників – Анатолія Добрянського, Михайла Івасюка, Богдана Мельничука, Миколи Юрійчука. А коли готувалася двотомна хрестоматія письменників Буковини, за ініціативи, редагування й керівництва Богдана Мельничука і Миколи Юрійчука, радів, що зміг прилучитися до її підготовки».

За словами вченого, глибші зацікавлення літературою Буковини вимагали пошуків в архівах, а це робота з фондами Державного архіву Чернівецької області, Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, в результаті чого було виявлено чимало цінного матеріалу, який став основою для подальших наукових досліджень. Вдалося привідкрити маловідомі, а то й зовсім незнані сторінки життя і творчості Сидонії Никорович, Ореста Масикевича, Сильвестра Яричевського, Костянтини Малицької та ін. А гортаючи й опрацьовуючи періодику понад столітньої давнини, було встановлено багато цікавих фактів з історії вшанування пам’яті Т. Шевченка на теренах Буковини в австрійський та румунський періоди. Підтвердженням є перший розділ книги, який вмістив низку шевченкознавчих розвідок дослідника із циклу «Тарас Шевченко і Буковина. Апостол правди», присвяченого 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка, що озвучувалися до ювілею поета на обласному радіо у 2014 році. Мовилося й про інші напрями творчих зацікавлень В. Антофійчука.

Перевага подібних зустрічей в онлайн-форматі у тому, що стираються кордони не лише між областями, а й між країнами. Позаяк у презентації взяли участь й поважні гості з Румунії, зокрема письменник, рецензент книги Іван Кідещук та головна редакторка журналу «Наш голос» Ірина Мойсей, яка виконала художнє оформлення обкладинки. У вітальному слові Іван Кідещук наголосив, що це не перша книга українського літературознавця, видана у Румунії. До цього вийшли друком «Святі почуття, закладені в молитву: антологія української літературної молитви» (2004), а 2019 року – монографія про письменника і журналіста Михайла Михайлюка «Голос твій ніколи не лукавив»: Михайло Михайлюк в українському літературному просторі Румунії», яка є першою ґрунтовною науковою студією про життя і творчість сучасного літератора.

11

На багаторічній співпраці Володимира Антофійчука з науковою та творчою елітою українців у Румунії акцентувала Ірина Мойсей. Письменниця підкреслила, що В. Антофійчук пильно стежить за всіма процесами, які відбуваються в літературно-культурному просторі українців в Румунії та є постійним дописувачем щомісячного журналу українських письменників Румунії «Наш голос».
До цікавої філологічної розмови долучилися також буковинські просвітяни, зосібна голова правління Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Остап Савчук, який привітав В. Антофійчука з виходом книги та побажав нових наукових звершень.

Матеріал підготувала
кандидат філологічних наук Ольга Меленчук

Print Friendly, PDF & Email