шаблоны wordpress.

Ольга Кобилянська завітала до ЧНУ… із світлин

gura-gumora

Міжнародну виставку фоторобіт унікального майстра об’єктива із-за Серета Яреми Онищука – сина призабутого, але зусиллями професора, завідувача кафедри української літератури ЧНУ імені Юрія Федьковича Володимира Антофійчука повернутого із забуття українського письменника Румунії – Дениса Онищука зініціював, відкрив і провів саме Володимир Антофійчук напередодні 150-річчя із дня народження славетної Ольги Кобилянської.
13 листопада її відкрито у фойє філологічного факультету (корпус №6 ЧНУ).
Панорамний образ гірської Орлиці перед входом до кафедри української літератури – не просто данина шани письменниці Буковинського краю у літературній світлиці філфаку, де народжуються і стають письменниками нинішні студенти. Є й інший мотив.

DSC_6487

Тут, у фойє, стіни шедеврального архітектора Йозефа Главки постійно оживають перлинними фресками, які, паралельно із довершеними елементами архітектурного зодчества, являють класичні зразки чи то літераторів, чи то художників, чи то фотографів.
Виставка стала пізнавально-естетичною, а ще такою, що дала змогу аж чотири рази відзначити на апогеї 2013-року 150 літ з дня народження Ольги Кобилянської.

Цьому панорамному полотну з образом славетної Ольги – 50 літ. 10 років тому у місті Гура-Гуморулуй було відкрито пам’ятник жінці-символу Буковини, сьогодні – фотоімпреза як знак дяки за той світлий день, коли українство Румунії відзначило його.

DSC_6403
Володимир Іванович наголосив, що ця виставка із того краю, де 27 листопада 1863 року народилася українська письменниця Ольга Кобилянська. На 140-річчя з дня її іменин син ще одного українського літератора Дениса Онищука – Ярема – інженер лісового господарства за покликанням, а за генами і духом – справжній нащадок роду-первороду, змоделював цей захід, яким жив упродовж наступних 10 літ.
Відтоді, як зазначив пан професор, делегації з Буковини, зокрема ЧНУ, щорічно – і то не раз – відвідують сіретську землю, де, наприклад, село Негостина і досі у повному складі розмовляє українською.
Особливу роль у відкритті пам’ятника Ользі Кобилянській відіграв Генеральний консул України у Сучаві Василь Боєчко. Власне, з його ініціативи і було відкрито цей образ-символ української письменниці. Автори – львівський скульптор, лауреат Шевченківської премії у галузі архітектури Роман Романович і заставнівський архітектор Віктор Ткач.
На важливості міжнародної події акцентувала увагу присутніх проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу Тамара Марусик: «Мені надзвичайно приємно відзначити, що до цього дійства двох народів причетний філологічний факультет (декан – Борис Бунчук). Що особливо – саме напередодні 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської. Це тим більш приємно, що ми добре розуміємо значення події у житті двох держав.

DSC_6427
Вшановуючи ювілей Ольги Кобилянської, великої української письменниці, доторкнувшись очима і серцями до кожної роботи фотовиставки, маємо змогу зануритися в історію оцих 10 років. Час, коли наші студенти, завдяки міжнародним зв’язкам, мають слушну нагоду спілкуватися зі своїми ровесниками з Румунії.
Звісно, дякую за цю подію-фотовиставку пану Яремі».
Оскільки мова зайшла про філологічний факультет, його декан Борис Бунчук мовив: «2013 рік – говоритимемо саме так – був добрим роком. Річ у тім, що усе пов’язано з ім’ям Ольги Кобилянської. А тут іще фотовиставка Яреми Онищука. Для нашого факультету цей рік досить-таки помітний, бо відбувається під знаком немеркнучої творчості гірської Орлиці. Маю на увазі літературний аспект. Це – рік Ольги Кобилянської.

DSC_6466
Напередодні міжнародної конференції, яка триватиме (у Чернівцях 2 дні, у Гура-Гуморулуй – день) у двох сусідніх країнах, оця фотовиставка стає як прелюдія до головного свята, налаштовує мене саме на той лад думок, про що одразу сказав, про рік нинішній – 2013.
Вдячний авторові Яремі Онищуку та ініціатору і організатору цього фотодійства – Володимиру Антофійчуку».
А що він, фотограф і фотокор низки видань у Румунії?

DSC_6343
Ярема Онищук на захопливій хвилі роздумував: «Вельмишановне товариство! Спасибі, що маю таку слушну нагоду побувати з дружиною Одаркою, сином Омеляном і невісткою Анкою у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, зокрема на філологічному факультеті, і бачити свою персональну фотовиставку у розгорнутому вигляді. Це унікальна можливість бути на землі мого батька Дениса (народився у Дорошівцях на Заставнівщині, а далі проживав у Кліводині на Кіцманщині). Сьогодні – і в університеті. Може, 10 років тому Господь Бог підказав мені тему Ольги Кобилянської у фотографіях. Тієї людини, яку шанують не лишень у літературних колах двох сусідніх країн, а й далеко за їх межами.
Я щасливий з того, що живу в Гура-Гуморулуй, де свого часу народилася Ольга Кобилянська – надзвичайно велика українська письменниця.
Щиро дякую професору Володимиру Антофійчуку за ту працю, що він доклав для оформлення фотовиставки.
Шановне товариство, приїжджайте до нас, до міста Ольги Кобилянської за Серетом».

DSC_6380
Після офіційної частини міжнародної фотовиставки господарі і гості довго розглядали творчі роботи, яким 10 років. Вони передають суть тих історичних митей, які зафіксував небайдужим поглядом не хто інший, як нащадок першого фотоаматора Буковинського краю письменника Івана Бажанського. Рідні брати його дружини Вероніки – Іваницькі – успадкували новий вид мистецтва – фото, народжений у Франції, саме від Івана Миколайовича. І, у свою чергу, передали це надбання племінникові Денисові, а він – Яремі.
Символічно, що цьогоріч Буковина на державному рівні вшановує лишень два 150-річні ювілеї – І.Бажанського та О.Кобилянської.
У такий спосіб фото цієї виставки розкривають широкі горизонти на сприйняття історії і світу, у яких живемо, відкривають завісу минулого, являючи нам факти – своєрідні сценки життя. У цьому випадку – 10 років по спливі відкриття пам’ятника Ользі Кобилянській у Гура-Гуморулуй.
Тому й символічно, що з допомогою Яреми Онищука буковинська Орлиця завітала до ЧНУ… у фотографіях – копіях тих митей, з яких складається змайнуле життя, але у яких зафіксовані епізоди подій і фактів для майбутнього.

Василь ДЖУРАН,
Фото Романа Пазюка

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>