Незбагненний світ Григорія Сковороди

«Світ Сковороди» – під такою назвою у Чернівецькому обласному художньому музеї відбулася літературно-музична композиція з нагоди 300-річчя від дня народження видатного українського письменника, філософа, перекладача, педагога, музиканта, просвітителя Григорія Савича Сковороди. У ній взяли участь студенти 101 та 102 груп (спец. «Середня освіта (Українська мова та література)»), викладачі філологічного факультету, а також буковинський кобзар, учасник дуету «Слови» Віктор Перепелюк.

У вступному слові модератор заходу, завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариса Курущак зазначила, що постать Григорія Сковороди є знаковою і унікальною в історії української культури, а його художні твори і філософські ідеї й досі не втрачають актуальності. Апелювання до образу українського мислителя, його багатої творчої спадщини втілюється не лише у наукових розвідках, художній літературі, музиці, а й в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві. Зокрема, наголошуючи на виняткових музичних здібностях Григорія Сковороди, який мав прекрасний голос та володів багатьма музичними інструментами, учасники заходу могли не лише насолодитися виконанням Сковородинівських пісень із репертуару виконавця музичних творів епохи Середньовіччя, Ренесансу і Бароко Віктора Перепелюка, а й з розповідей музиканта більше дізнатися про специфіку структури та принципів роботи кобзи, гусел, сопілки. Піднесено звучали твори на духовну тематику, зокрема псальма «Слава Богу за все», твори Г. Сковороди із збірки «Сад божественних пісень» («Ой ти, птичко жолтобоко…», «Всякому городу нрав и права») тощо.

Літературна частина святкового дійства включала виголошення у студентському виконанні фрагментів із притч, трактатів, діалогів філософських поглядів Г. Сковороди про щастя, любов, пристрасті, гріхи, самопізнання, внутрішній образ людини, Богопізнання, сродність, «нерівну рівність»; декламування поезій та інсценізацію байок письменника. Філософські роздуми Г. Сковороди на різні теми озвучували студентки першого курсу Богдана Сурла, Тетяна Олексюк, Олександра Олар, Ірина Луган, Тетяна Буряк, Анна Шаповаленко, МарінелаНьока, Едуарда Єремія, Анастасія Голіняк, Ульяна Мельник, Вікторія Дзюбак, Вероніка Іфтодій.   

За словами організаторки музично-літературного дійства, кандидатки філологічних наук, викладачки кафедри української літератури Ольги Меленчук, розвинута українським філософом ідея свободолюбства нині по-новому осмислюється, коли українці у кривавій війні виборюють у північного сусіда право бути вільним народом у власній державі. Науковиця нагадала, що Григорій Сковорода жив у важкі для України часи, коли відбувався демонтаж української державності – скасування Гетьманщини, ліквідація Запорозької Січі, запровадження кріпосного права, що не могло не вражати мислителя, який походив із козацької родини. Обстоюючи права людської особистості крізь призму ідеї свободи, Григорій Сковорода не приймав та критикував окремі аспекти суспільно-політичного життя з позицій християнства. Основним джерелом світогляду філософа, його поглядів про світ, Бога і людину була головна книга життя – Біблія, яку Григорій Сковорода знав напам’ять, бо за оцінками дослідників творчості мислителя, лише «Давидові Псалми» він цитує понад 1300 разів. Біблійною тематикою пронизана й поетична збірка «Сад божественних пісень», де кожен вірш у вигляді епіграфа містить цитату із Святого Письма. Декламування Пісень 12, 13, 19 («В город не піду багатий – на полях я буду жить», «Гей, поля, поля зелені…», «Ах ти, нудьго проклята! О докучлива печаль!») студентками-першокурсницями Анастасією Руснак, Ольгою Волощук, Наталією Захарюк створило особливу атмосферу та занурило у багатогранний поетичний світ Григорія Сковороди. У виконанні Вікторії Палійчук, АліниПаламарюк, Вікторії Яремин звучали і вірші-присвяти Г. Сковороді Володимира Коломійця, Івана Драча, Богдана Мельничука. Окрім того, у своєму виступі професор кафедри української літератури Богдан Мельничук, знайомлячи присутніх із найновішими виданнями творів Г. Сковороди, зачитав власні переклади віршів письменника та висловлювання про нього відомих діячів української культури.

Відштовхуючись від українських реалій, доцент кафедри української літератури Василь Костик розкрив змістове наповнення та символізм притчі Г. Сковороди «Благодарний Еродій», яка є особливо повчальною для сучасного покоління українців. Викладач підкреслив, що у цій притчі Г. Сковорода наголошує на науці рідної культури, мови, історії, яка має бути природною і найперше базуватися на родинному вихованні, чого нині так бракує українцям. На думку Василя Костика, життя показує, чи може бути людина щасливою поза свій рід, поза свій народ. І якщо людина вдячна, вона пам’ятатиме про своє коріння і не загубиться у світах.

Повчальна мудрість байкарської спадщини Г. Сковороди «ожила» у студентських інсценізаціях байок «Дві курки», «Вітер і Філософ», «Бджола і Шершень» за участю Яни Сливчук, Юлії Роєк, Владислава Кузьменка, АліниЧухрій, Богдани Сурли, Марії Древаль.  

Наостанок учасники музично-літературної імпрези ознайомилися із виставкою мистецьких робіт з нагоди ювілею Григорія Сковороди. У мистецькому залі Художнього музею представлені твори Сергія Колісника, Ігоря Талалая, Івана Салевича, Володимира Гамаля, Ганни Воронки, Віталія Кравченка, Анатолія Китаєва, Тамари Покотило, Людмили Богдан та ін. Разом з тим увиразнюють експозицію ткані та вишиті рушники Полтавщини та Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХ століття із приватної колекції Віктора Павлюка та виставка художніх і наукових праць про Григорія Сковороду із фондових колекцій Наукової бібліотеки Чернівецького університету та Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського. 

Матеріал підготувала
кандидатка філологічних наук Ольга Меленчук

Print Friendly, PDF & Email
Опубліковано у Новини, Оголошення. Додати до закладок постійне посилання.