шаблоны wordpress.

Подорож у Гура-Гуморулуй, до колиски Ольги Кобилянської

Я роджена на Буковині,
в малім містечку в Гура-Гуморі,
в глибині гір Карпатських”.

З автобіографії О. Кобилянської 1903 року.

DSC01709Для уважних учнів, які студіювали колись українську літературу, з іменем Ольги Кобилянської переплітається дивовижна румунська назва – Ґура-Гуморулуй. Це місто у Південній Буковині, за Сучавою, нині – це територія Румунії. Тут, 27 листопада 1863 року, народилася четверта дитина в родині Юліана та Марії Кобилянських – Ольга.

Саме такого погожого листопадового дня з Чернівців вирушила до не надто віддаленого – на відстані 130 кілометрів – румунського міста представницька делегація у складі 23-ох осіб. Прикметно, що саме від пам’ятника Ользі Кобилянській, що на Театральній площі у Чернівцях пролягла дорога до затишного малого скверика у центрі Ґура-Гуморулуй, де десять років тому постало погруддя письменниці. Це робота львівського скульптора Романа Романовича, виконана з білого мармуру. На тлі осінніх гілок це скульптурне зображення здається легким, світлим і прозірчастим.

Біля нього зібралося кількасот людей – як румунів, так і українців, власне поціновувачів талановитого слова „величавої духовної квітки Буковини” (за висловом Олеся Гончара). В урочистій обстановці мер міста Ґура-Гуморулуй Маріус Урсачук відкрив новозбудовані дерев’яні різьблені ворота роботи майстра Івана Терена. Це символ українсько-румунської дружби, адже означують її герби Чернівці і Ґура-Гуморулуй на арці. Нині кожен, хто прямуватиме до постамента, проходитиме через ці ворота, що архітектурно доповнили композицію.




DSC_5010 DSC_4986 DSC_4929 DSC_4922 DSC_4912 DSC_4887

Під звуки румунського й українського гімнів розпочали урочисту академію з панахиди трьох священиків, які молилися за упокій раби Божої Ольги. Слово мали мер міста, цьогорічний лауреат літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської Маріус Урсачук та заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Георгій Галиць, ряд титулованих представників України і Румунії. А потім до пам’ятника лягли живі квіти, вінки у колористиці двох держав: українські синьо-жовті та румунські жовто-червоно-сині.

DSC01762

Продовжилися урочистості у „каса културе” – місцевому будинку культури. Тут у просторій залі було тепло, як у прямому, так і в переносному значенні. Адже і прикрашена вона була відповідно: вишитими образами роботи майстрині Надії Боєчко, минулорічної лауреатки премії О. Кобилянської та фотографіями Яреми Онищука, сина письменника Дмитра Онищука, який зафіксував у світлинах пам’ять про О. Кобилянську, зокрема на румунській землі. Окремо присутні могли ознайомитися із фоторепродукціями музейних матеріалів із фондів Чернівецького літературно-меморіального музею О. Кобилянської (директор В. Вознюк).

Полонила серце пісня – з уст заслуженого артиста України Івана Дерди, а „Місяць на небі” виконала українка з Іпотешт Єлена Веренка. Сильними, злагодженими чоловічими голосами подивував вокальний ансамбль „менестрель” під керівництвом диякона Ігоря Луцана, викладача богословського відділення на філософсько-теологічному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Власне, майстерні пісні „менестрелівців” додавали духу в усій мандрівці – і до Сучави, і до Сірету і в Україні.

Про аспекти україно-румунсьуких зв’язків присутні почули від Ярослави Колотело, радника міністерства культури Румунії, від проректора Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Тамари Марусик. А про роль Ольги Кобилянської у цих взаєминах акцентувалося у виступі цьогорічного лауреата премії імені О.  Кобилянської письменника з Чернівці Василя Довгого, який наголосив: „Я щасливий, що Ботошанський театр ім. Михая Емінеску поставив п’єсу „Царівна” в перекладі Івана Кідещука. Адже ім’я Ольга – означає „свята”, і святість цієї людини об’єднує нас і рухає до мистецтва”.

Про конференцію, яка відбулася у Чернівецькому університеті і була приурочена до 150-річчя О. Кобилянської, промовляв декан філологічного факультету, професор Борис Бунчук, а про нові видання творів О.Кобилянської – видавець, лауреат премії ім. О. Кобилянської, директор видавничого дому „Букрек” Дарина Туз-Максимець і голова редакційної ради десятитомника професор Володимир Антофійчук. Присутніми були члени редакційної ради доценти Олександр Попович і Ярослава Мельничук.

Серед членів нашої делегації були викладачі Чернівецького університету Світлана Герегова і світлана Шабат-Савка та Ольга Ільїна, народна артистка України, виконавиця образу Маври („В неділю рано зілля копала…”), Санди („Вовчиха”), у виставах Чернівецького академічного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської.

Завершувалося свято демонстрацією (вже всьоме у румунських містах вистави „Printesa” (за повістю О. Кобилянської „Царівна”), представленої акторами театру з Ботошан, очолюваного директором Траяном Петру. Ось так, ковтнувши європовітря у Євросоюзі, набравшись гарних вражень від щирого спілкування, ми поверталися до рідного міста під звуки пісень від „Менестрелю”…

DSC_5080

DSC_5088

Ярослава Мельничук,
канд. філол. наук,
лауреат Міжнародної премії ім. О. Кобилянської

 

 

 

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>