шаблоны wordpress.

Відзначили сторіччя Олеся Гончара

Сто років тому, 3 квітня 1918 року, народився видатний український письменник, літературний критик, громадський діяч, академік НАН України Олесь Терентійович Гончар.  З цієї нагоди на філологічному факультеті відбувся урочистий захід, присвячений життю і творчості письменника. Завдяки викладачам кафедри української літератури та студентам філологічного факультету, учасникам літературної студії імені Степана Будного на чолі професором Богданом Мельничуком було гідно вшановано пам’ять автора «Собору».DSCN7835

Особлива атмосфера цього дня панувала в 66 аудиторії імені Василя Лесина, в якій зібралося чимало охочих почути Мудре Слово самого письменника і цікаві розповіді про нього. Професор Богдан Іванович Мельничук, який особисто знав письменника й ім’я якого кілька разів згадується в щоденниках О. Гончара, акцентував на ключових моментах життєвої долі творчого побратима. Згадав і про напівсирітське дитинство письменника, і про важкі воєнні роки, перебування на фронті та в полоні, його перехід у далекому 1944 році через річку Прут, про творчі успіхи та поразки.

Милувала око філологів представлена розкішна книжкова виставка видань творів О. Гончара (та ще й з автографами письменника!) із книгозбірні Богдана Івановича, який здійснив ґрунтовний фаховий огляд літератури. До речі, професор зауважив, що «якби О. Гончар нічого не написав за життя, крім своїх щоденників, він усе одно б залишився в історії української літератури». Зачитав Богдан Іванович і деякі уривки з приватного листування із подружжям Гончарів. З дружиною письменника Валентиною Данилівною триває і досі епістолярне спілкування.DSCN7858

А буковинський письменник, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України Василь Васкан, який також завітав на святкову імпрезу, поділився своїми спогадами про перебування разом з Олесем Гончарем у Вижниці, бо найцінніше, що збереглося з тієї подорожі, – це чорно-білі світлини, які допомагають утримувати в пам’яті незабутні враження. До речі, свої спогади про письменника Василь Васкан планує невдовзі надрукувати. А ще наголосив, що тоді у горах він був вражений невимовною душевністю, бережливим ставленням до природи, великою любов’ю письменника до навколишнього світу.DSCN7972

По-особливому сприймалося Слово письменника із уст студентів-літстудійців Марії Рейкало, Лілії Коцаб’юк, Єгора Дьоміна, Наталії Лейберюк, Людмили Матюх, Аліни Михайлюк, Діани Тучак та інших, які читали вірші О. Гончара, уривки з його щоденників. Справжнім сюрпризом стала інсценізація новели «Модри камень» за участю доцента кафедри української літератури Лідії Ковалець та студентів ІІІ курсу Максима Голика й Маріанни Івашку.

І така проста, але глибока за своєю суттю фраза «Думаймо про велике», мовлена колись О. Гончарем на письменницькому з’їзді 1967 року й озвучена Богданом Мельничуком, стала підсумком не тільки святкового заходу, а й закликом до самоствердження у праці. Бо «людина доти не справжня, доки власними зусиллями не стане себе відкривати, щоб вийти на простори своєї душі. Тільки тоді буде розвиватись природно і вільно» (О. Гончар «Щоденники», запис від 29.02.1964).

 

Меленчук Ольга Василівна, к. філол. н.

 Аліна Михайлюк, студентка 102 гр.

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>