шаблоны wordpress.

Немає забуття для тих, хто праведну знав путь

30 травня на кафедрі української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбувся науковий семінар під назвою «Українська література Буковини міжвоєнного часу крізь призму тодішніх періодичних видань».Sudonia

Завідувач цієї кафедри професор Володимир Антофійчук у деталях поділився з учасниками заходу про порушену тему. З’ясовується, приводом до злободенної теми послужило повідомлення у чернівецькому журналі «Самостійна думка» від 6 січня 1932 року:

«Письменників-українців у Румунії запрошуємо на тісну нараду, яка відбудеться 6 січня 1932 р. о 10 годині в Народнім Домі.

Ціль цих нарад є взаємне порозуміння до спільного творчого діла. Просимо усіх наших працівників приготовити реферати на слідуючі теми, що будуть на деннім порядку:

1. Організація письменників-українців націоналістів у Румунії.

2. Засновання видавничої спілки «С.Д.».

3. Ідея національно-політичного проводу українського народу в Румунії. Самостійна Думка Української Матери,

1931, 25 листопада, с. 4.»

Багато хто тоді вважав і цілком дотримувався цього, що на чолі літературного процесу Буковини мали би постати такі особистості як Осип Маковей і Ольга Кобилянська. Врешті, гору взяло те, що на орбіту невсипущої і непосильної праці вийшла їх молодша колежанка – Сидонія Никорович. Саме та забута письменниця, котра жила і творила у селі Лука на Заставнівщині. До неї напередодні Першої світової війни приїжджали Володимир Винниченко, Микола Євшан, Ольга Кобилянська та інші світочі літератури та мистецтва.

Пан професор зумів назбирати гори матеріалу, що позаздрив би, напевне, найзатятіший дослідник. Блискавично, за вельми короткий час, у полі зору доктора філології перебували неослабне бажання довідатися про місце народження письменниці, не меншою мірою – підготовка до 130-річчя з дня її народин, що випадає на грудень цього року.

Побувавши у Луці, бібліотеках краю, зокрема й ЧНУ, а також у Румунії, науковець і письменник уже встиг надрукувати надзвичайної ваги дослідження у журналі «Наш голос» – виданні української діаспори Румунії. Дві широкі подачі. Готує й інші про Сидонію Никорович та її родовід, зокрема про батька Іллю Ілюка та його онуку Калину. Знаного філософа.

Взагалі, за допомогою пошуковця, учасники семінару мали очевидну змогу зануритися у життєвий і творчий спадок буковинської авторки, розсекретити псевдо і криптоніми її, оприлюднити метрику – Свідоцтво про хрещення у селі Палкіну, хату, в якій народилася, відтак село Кичера (нині Червона Діброва Глибоцького району), зазирнути до творчої лабораторії талановитої краянки, яка свого часу на повний голос заявила:

«Перша моя і послідня ціль є виявлення політичної проблеми України і очищення національного грунту від чужих трійливих деструктивних впливів, щоб хоч почасти лишити грядущим поколінням чисте вироблене українське поле і на нім засів здорової рідної думки».

Надзвичайно красномовний акцент і посил мудрого слова письменниці з Буковини, котру читачеві повертає небайдужий пошуковець із гори Домінік.

Декан філологічного факультету професор і письменник Борис Бунчук щиро привітав Володимира Антофійчука зі справді науковою знахідкою, що є важливо, коли мова заходить про те чи інше відкриття, яким можна подивувати аудиторію.

Професор Богдан Мельничук, з фотоархіву котрого Володимир Іванович використав світлину Сидонії Никорович, теж акцентував увагу на неперехідній істині науковця-дослідника – умінні шукати нове, особливо – забуте.

До речі, про фото. В. Антофійчук скромно змовчав про закономірний результат пошуково-невсипущої роботи – ініціативу кафедри української літератури філологічного факультету, яку очолює, і Чернівецької обласної організації НСПУ. Річ у тім, що до 26 грудня ц.р. треба встановити у Луці горельєф або погруддя славній наддністрянці. На фасаді будинку, де 105 років тому гостювали Володимир Винниченко, Микола Євшан, Ольга Кобилянська, а через якихось 5-7 літ транзитом проїжджав потягом Володимир Сосюра.

Найближчими днями ініціатори побувають у Наддністров’ї, щоб із допомогою тамтешніх депутатів Кострижівської селищної ради, до якої входить Лука, увічнити пам’ять про забуту письменницю, котра цього насправді заслуговує, адже була людиною, що обрала правильну і праведну путь у житті.

Василь Джуран

За інформацією сайту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: http://www.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/news&data[5012][id]=9388

 

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>