шаблоны wordpress.

На мовну прощу до Бухареста

8-10 листопада цього року у Рін Ґранд Готель столиці сусідньої країни Бухаресті відбулася низка культурних заходів, присвячених Дню української мови в Румунії.45681261_1899847880098785_3666251755370315776_n

Коли наприкінці цьогорічного Шевченківського березня у Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича проректор з навчально-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу ВНЗ з берегів Пруту Тамара Марусик і голова Союзу українців Румунії та депутат тамтешнього парламенту Микола-Мирослав Петрецький отримали Дипломи обласної літературної премії імені Івана Бажанського, що уже має статус Міжнародної, і не думалося про такий подальший розвиток подій.  Майже синхронно, через 3 тижні Вашківці заклали разом із новими лауреатами Яблуневий сад імені Івана Бажанського (на 155-ті роковини з дня народження – і стільки ж саджанців) , пан Микола-Мирослав як депутат виступає з пропозицією про святкування в Румунії Дня української мови. Цей почин парламент схвалює, а через 100 днів Президент Румунії Клаус Йоганіс підписує відповідний Указ.

Випало так, що доля розпорядилася по-своєму: від депутатського слухання до Указу – 100 днів, від Указу до свята – так само.

Міжнародна подія вписалася в український контекст, адже 9 листопада у нашій Вітчизні відзначається як День української писемності та мови і згадка про літописця Нестора.

У перший день – перегляд українських мультфільмів, офіційне відкриття, концерт, преміювання переможців Національно конкурсу «Молоді українські таланти»,  театральна вистава «Сватання на Гончарівці» і святкова вечеря.

9 листопада виявилося ще насиченішим: офіційне відкриття конференції під назвою «Українці Румунії. Минуле, сучасність, перспективи», робота у секціях, презентація книг, виданих Союзом українців Румунії 2018-ого, екскурсія вечірнім Бухарестом.

На початку форуму депутат парламенту Румунії і голова СУРу Микола-Мирослав Петрецький і амбасадор України у Бухаресті Олександр Банков виступили з вітальними словами перед численною аудиторією, з-поміж якої представники Чернівецької, Івано-Франківської, Ужгородської, Київської, Харківської, Одеської, Луганської та інших областей України.

Мовці зауважили на неперехідних цінностях, якими є рідна материнська мова, плекання її упродовж років і віків, особливо там, де є діаспора.

Письменник, завідувач кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича професор Володимир Антофійчук та доцент кафедри сучасної української мови цього ж ВНЗ Алла Агафонова, котрі стали модераторами секції «Література і культура», виступили із доповідями «Від діда до внука: з історії одного літературного роду Буковини» (йдеться про письменників Іллю Ілюка, його доньку Сидонію Никорович і вже її сина Василя Никоровича); «Формули мовленнєвого етикету в епістолярному дискурсі (на матеріалі письменницького епістолярію Буковини)».

Зокрема, Володимир Антофійчук, котрий разом із письменником та професором Чернівецького університету Богданом Мельничуком відкрили забуту спадщину Сидонії Никорович, наголосив на тому, як упродовж останніх років збирав матеріал про подругу Гірської орлиці, у якої напередодні Першої світової війни гостювали у придністрянській Луці державник і письменник Володимир Винниченко і буковинський прозаїк Ольга Кобилянська.

Що характерно: поки у Бухаресті тривала міжнародна імпреза, скульптор Воломир Римар виготовив барельєф із образом Сидонії Никорович, 130-річчя з дня народження котрої випадає на цьогорічний грудень.

Голова Чернівецької обласної організації НСПУ і фахівець відділу з інформаційної діяльності та комунікацій ЧНУ імені Ю. Федьковича Василь Джуран виступив із темою «Буковинський рід: письменники Іван Бажанський, Денис Онищук та Іван Дощівник».

Ще конференція запам’ятається тим, що тут презентували книги авторів української діаспори, виданих Союзом українців Румунії, які пишуть двома мовами, чи виходять у світ через перекладацьку діяльність. Особливо це стосується Михайла Михайлюка, до котрого незабутній Іван Драч звертався на «Михайле, голубе сивий», та нинішнього клопотальника у європейському готелі – письменника Михайла Гафії  Трайсти, заступника голови Союзу українців Румунії та Комісії з питань культури цієї ж впливової організації. Мова стосується й Івана Кідещука. До речі, усі троє члени НСПУ.

Також видали книги Іван Гербіль, Корнелій Ірод та інші.

Після урочистого закриття конференції відбулася презентація трикнижжя невтомного письменника Михайла Трайсти українською мовою. Він обдаровував гостей як виданнями, так і автографами.

У цьому заході взяв участь й письменник, професор Київського національного університету імені Т.Шевченка Сергій Лучканин («Граматика слов’янська: до 400-річчя пам’ятки»).

Буковинська делегація, її очільник, до того ще й професор Сучавського університету Штефан чел Маре Володимир Антофійчук, повертаючись додому, провів екскурсію для земляків із України історичними архітектурними та культурними місцями Сучави, не забувши й про храми Воскресіння Господнього та Івана Сучавського, куди пішки спішилися буковинці із минулого й позаминулого століть, долаючи більш ніж 100-кілометрову відстань. Йшли на прошу. У першій церкві  правив службу Божу український письменник Микола Устиянович.

Свято в Румунії відбулося за підтримки партнерів: Посольства України у Бухаресті, Європейського Українського конгресу, Світової координаційної ради українців, Клузького університету, Музею повіту Satu Mare, інтернаціонального радіо і Міжнародного пісенного фестивалю «Доля», яку заснував Назарій Яремчук. У Бухаресті групу її переможців очолював народний артист України, композитор і співак Мар’ян Гаденко. Він привіз до румунської столиці виконавців фестивалю, з-поміж яких й подружжя з Чернівецького національного університету Георгій Постевка та Ірина Журавець.

P.S.1 Якщо ці рядки розпочиналися іменем Івана Бажанського, то й завершимо цим же. Отець Ілля презентував на конференції журнал «Українська ластівка», до якої причетний сам буковинський письменник. Річ у тім, що його варіант назви майбутнього журналу переміг у конкурсі, який понад 100 років тому оголосила газета «Буковина». Це вже не перша цифра «100», як Господнє повеління збутися оцій події за кордоном.

P.S.2 16 листопада до Бухареста виїжджає зі Львова очільник тамтешньої організації НСПУ Ігор Ґургула. На презентацію книги «Кров папороті» у перекладі румунською Михайла Гафії Трайсти.

Це буде друга мовно-літературна проща до сусідньої з Україною столиці.

Василь Вікнянський

Print Friendly

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>