Стіни аудиторій – священні!

Кафедра літератури є структурним підрозділом філологічного факультету ЧНУ і розміщена відповідно у VI корпусі університету.

Шевченкова поезія – натхення для молоді!

Започаткований кафедрою конкурс читців Шевченкової поезії стає все популярнішим серед студентів ЧНУ та інших буковинських ВНЗ.

Scientia potentia est!

Працівники кафедри не лише регулярно беруть участь у різноманітних наукових конференціях, а й організовують їх у нашому університеті.

 

Пошановано памʼять Григорія Мацерука

20 лютого 2014 року мало б виповнитись 60 літ відтоді, як у маленькому поліському селі на Волині народився поріднений із Буковиною письменник і журналіст Григорій Мацерук.

Науковий рік кафедри української літератури

У 2013 р. кафедра продовжувала працювати над темою “Актуальні питання українського літературного процесу і фольклору”, зокрема над її третім етапом – “Особливості розвитку української літератури новітнього часу. Парадигма особистості (психоаналітичний аспект). Своєрідність українського віршування”. Зусилля науковців спрямовувалися на дослідження, які стосуються важливих питань історії та теорії літератури й фольклористики, зокрема поетики жанрів, індивідуального стилю письменника, версифікації, історико-біографічного жанру, своєрідності трансформації традиційних образів, проблеми особистості, зародження й розвитку румунської україністики тощо.

Одним з основних наукових здобутків стала монографія Ольги Меленчук “Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського літературознавства” (Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 240 с.).

20140120_153646

Наукова важливість монографії Ольги Меленчук визначається комплексом тих завдань, які постають перед сучасним літературознавством у контексті дослідження спадщини Сергія Єфремова зокрема і проблеми становлення, розвитку й перспективи шевченкознавства загалом. Літературознавча спадщина С. Єфремова, особливо його шевченкіана, нині ще не достатньо вивчена, чимало праць видатного вченого й досі залишаються не відомими сучасному читачеві. Тривають пошуки зі спадщини вченого, однак з того, що вже оприлюднено, складається неабияке враження про визначного історика літератури С. Єфремова, який зробив колосальний внесок у розвиток українського літературознавства.

Перший том Ольги Кобилянської надійшов у книгарні

20140119_135715Завершальний місяць 2013 року ознаменувався важливою історико-літературною подією – вийшов перший із десяти томів зібрання творів Ольги Кобилянської, письменниці, якій належить винятково важлива роль в історії української літератури. Її ім’я, за характеристикою сучасної дослідниці Світлани Кирилюк, “стало знаком нового часу, засвідчивши вростання національної літератури в європейський контекст у напрямку освоєння модерністської естетики, зокрема її неоромантично-символістського стильового поля”.

Запропоноване “Зібрання творів у десяти томах” – найповніше видання Ольги Кобилянської, яке містить художню прозу, літературно-критичні статті, публіцистику, спогади, автобіографії, щоденник, переклади, листи. До нього увійшли також начерки та фрагменти незавершених творів.

126-ий поменник Юрієві Федьковичу

З нагоди 126-ої річниці від дня смерті Юрія Федьковича представники крайової влади, культурних товариств, громадських організацій, науковці, письменники, освітяни, працівники культури та молодь вшанували пам’ять видатного буковинця покладанням квітів до його пам’ятника в Чернівцях, панахидою, книжковою виставкою у Чернівецькому літературно-меморіальному музеї його імені. Промовці –  перший заступник голови Чернівецької обласної адміністрації Георгій Галиць, доктор філологічних наук, доцент кафедри української літератури ЧНУ Лідія Ковалець, заслужений артист України, доцент кафедри музики ЧНУ Іван Дерда – підкреслювали значення Юрія Федьковича для національного відродження Буковини, неперехідність його творчого доробку, важливість його слова для сьогодення.

008

Пам’яті Гната Хоткевича

18 грудня 2013 року в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка вшанували пам’ять українського письменника, артиста, мистецтвознавця, композитора, режисера, кіносценариста й педагога Гната Мартиновича Хоткевича (Гната Галайди) (1877-1938). Організувала дійство завідувач відділу краєзнавства Л.Ю. Шараборяк.

DSCN3856