Стіни аудиторій – священні!

Кафедра літератури є структурним підрозділом філологічного факультету ЧНУ і розміщена відповідно у VI корпусі університету.

Шевченкова поезія – натхення для молоді!

Започаткований кафедрою конкурс читців Шевченкової поезії стає все популярнішим серед студентів ЧНУ та інших буковинських ВНЗ.

Scientia potentia est!

Працівники кафедри не лише регулярно беруть участь у різноманітних наукових конференціях, а й організовують їх у нашому університеті.

 

Поетичні експерименти на літературній студії імені Степана Будного

26 лютого на занятті університетської літстудії імені Степана Будного зустрілися молоді автори, які чітко відрізняються своїми поглядами на поезію. Так, максимальною герметикою поезії дивував присутніх гість літстудії, студент історичного факультету ЧНУ Володимир Прайм, а меланхолійною лірикою, поєднаною з акторським талантом, чарувала студентка кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ Ксенія Вербовська.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Для присутніх було великою несподіванкою, скільки загадок може автор вмістити в одному тексті, скільки сенсів  і надсенсів містить кожна фраза – невтомний експериментатор і бунтар проти теоретичних норм Володимир Прайм і його конденсована поезія від самого початку поставили багато запитань. Наче про всю свою поезію висловився молодий літератор уже в першому декламованому вірші, розповівши про те, як «слова обростають правдою».

Пошановано памʼять Григорія Мацерука

20 лютого 2014 року мало б виповнитись 60 літ відтоді, як у маленькому поліському селі на Волині народився поріднений із Буковиною письменник і журналіст Григорій Мацерук.

Науковий рік кафедри української літератури

У 2013 р. кафедра продовжувала працювати над темою “Актуальні питання українського літературного процесу і фольклору”, зокрема над її третім етапом – “Особливості розвитку української літератури новітнього часу. Парадигма особистості (психоаналітичний аспект). Своєрідність українського віршування”. Зусилля науковців спрямовувалися на дослідження, які стосуються важливих питань історії та теорії літератури й фольклористики, зокрема поетики жанрів, індивідуального стилю письменника, версифікації, історико-біографічного жанру, своєрідності трансформації традиційних образів, проблеми особистості, зародження й розвитку румунської україністики тощо.

Одним з основних наукових здобутків стала монографія Ольги Меленчук “Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського літературознавства” (Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 240 с.).

20140120_153646

Наукова важливість монографії Ольги Меленчук визначається комплексом тих завдань, які постають перед сучасним літературознавством у контексті дослідження спадщини Сергія Єфремова зокрема і проблеми становлення, розвитку й перспективи шевченкознавства загалом. Літературознавча спадщина С. Єфремова, особливо його шевченкіана, нині ще не достатньо вивчена, чимало праць видатного вченого й досі залишаються не відомими сучасному читачеві. Тривають пошуки зі спадщини вченого, однак з того, що вже оприлюднено, складається неабияке враження про визначного історика літератури С. Єфремова, який зробив колосальний внесок у розвиток українського літературознавства.

Перший том Ольги Кобилянської надійшов у книгарні

20140119_135715Завершальний місяць 2013 року ознаменувався важливою історико-літературною подією – вийшов перший із десяти томів зібрання творів Ольги Кобилянської, письменниці, якій належить винятково важлива роль в історії української літератури. Її ім’я, за характеристикою сучасної дослідниці Світлани Кирилюк, “стало знаком нового часу, засвідчивши вростання національної літератури в європейський контекст у напрямку освоєння модерністської естетики, зокрема її неоромантично-символістського стильового поля”.

Запропоноване “Зібрання творів у десяти томах” – найповніше видання Ольги Кобилянської, яке містить художню прозу, літературно-критичні статті, публіцистику, спогади, автобіографії, щоденник, переклади, листи. До нього увійшли також начерки та фрагменти незавершених творів.

126-ий поменник Юрієві Федьковичу

З нагоди 126-ої річниці від дня смерті Юрія Федьковича представники крайової влади, культурних товариств, громадських організацій, науковці, письменники, освітяни, працівники культури та молодь вшанували пам’ять видатного буковинця покладанням квітів до його пам’ятника в Чернівцях, панахидою, книжковою виставкою у Чернівецькому літературно-меморіальному музеї його імені. Промовці –  перший заступник голови Чернівецької обласної адміністрації Георгій Галиць, доктор філологічних наук, доцент кафедри української літератури ЧНУ Лідія Ковалець, заслужений артист України, доцент кафедри музики ЧНУ Іван Дерда – підкреслювали значення Юрія Федьковича для національного відродження Буковини, неперехідність його творчого доробку, важливість його слова для сьогодення.

008