Tag Archives: Кобилянська

Олег Бабишкін – дослідник творчості Ольги Кобилянської

Нещодавно, у листопаді 2013 року в Україні відзначалось 95-ліття від  дня народження Олега Кіндратовича Бабишкіна (4.11.1918 – липень 1991) – вченого-літературознавця і мистецтвознавця, доктора філологічних наук, українського письменника, члена Спілки письменників з 1950 року. З нагоди ювілею про Олега Кіндратовича вийшла книга «Вистраждане і пережите. Мемуари Олега Бабишкіна і спогади про нього», відбувся вечір пам’яті у Галереї мистецтв Національного університету «Києво-Могилянська академія», з’явилися публікації його вдячних учнів, вихованців факультету журналістики Київського університету у «Слові Просвіти», «Літературній Україні», «Урядовому кур’єрі».

Тарас Шевченко і Ольга Кобилянська: перегук поколінь

«Толстой був її Богом, Шевченка ж знала майже напам’ять». Ці промовисті слова – характеристика героїні-панночки з новели «Природа» Ольги Кобилянської. Як і більшість творів літератури, «Природа» є автобіографічною, а її головна героїня – двадцятирічна юнка – втілює риси самої Кобилянської, яка мала тоді двадцять п’ять літ. Кожен автор в тій чи іншій мірі пише про себе, свої погляди, думки, переживання, мрії, життєві враження, адже, як відомо, література – це спосіб відкритися, самовиразитися, поділитися зі співрозмовником, а значить, і з читацькою аудиторією

Перший том Ольги Кобилянської надійшов у книгарні

20140119_135715Завершальний місяць 2013 року ознаменувався важливою історико-літературною подією – вийшов перший із десяти томів зібрання творів Ольги Кобилянської, письменниці, якій належить винятково важлива роль в історії української літератури. Її ім’я, за характеристикою сучасної дослідниці Світлани Кирилюк, “стало знаком нового часу, засвідчивши вростання національної літератури в європейський контекст у напрямку освоєння модерністської естетики, зокрема її неоромантично-символістського стильового поля”.

Запропоноване “Зібрання творів у десяти томах” – найповніше видання Ольги Кобилянської, яке містить художню прозу, літературно-критичні статті, публіцистику, спогади, автобіографії, щоденник, переклади, листи. До нього увійшли також начерки та фрагменти незавершених творів.

Подорож у Гура-Гуморулуй, до колиски Ольги Кобилянської

Я роджена на Буковині,
в малім містечку в Гура-Гуморі,
в глибині гір Карпатських”.

З автобіографії О. Кобилянської 1903 року.

DSC01709Для уважних учнів, які студіювали колись українську літературу, з іменем Ольги Кобилянської переплітається дивовижна румунська назва – Ґура-Гуморулуй. Це місто у Південній Буковині, за Сучавою, нині – це територія Румунії. Тут, 27 листопада 1863 року, народилася четверта дитина в родині Юліана та Марії Кобилянських – Ольга.

Саме такого погожого листопадового дня з Чернівців вирушила до не надто віддаленого – на відстані 130 кілометрів – румунського міста представницька делегація у складі 23-ох осіб. Прикметно, що саме від пам’ятника Ользі Кобилянській, що на Театральній площі у Чернівцях пролягла дорога до затишного малого скверика у центрі Ґура-Гуморулуй, де десять років тому постало погруддя письменниці. Це робота львівського скульптора Романа Романовича, виконана з білого мармуру. На тлі осінніх гілок це скульптурне зображення здається легким, світлим і прозірчастим.

Ольга Кобилянська завітала до ЧНУ… із світлин

gura-gumora

Міжнародну виставку фоторобіт унікального майстра об’єктива із-за Серета Яреми Онищука – сина призабутого, але зусиллями професора, завідувача кафедри української літератури ЧНУ імені Юрія Федьковича Володимира Антофійчука повернутого із забуття українського письменника Румунії – Дениса Онищука зініціював, відкрив і провів саме Володимир Антофійчук напередодні 150-річчя із дня народження славетної Ольги Кобилянської.
13 листопада її відкрито у фойє філологічного факультету (корпус №6 ЧНУ).
Панорамний образ гірської Орлиці перед входом до кафедри української літератури – не просто данина шани письменниці Буковинського краю у літературній світлиці філфаку, де народжуються і стають письменниками нинішні студенти. Є й інший мотив.