«Іван Франко та регіональне різноманіття національної літератури»

Проблеми франкознавства
у дослідженнях 

західноукраїнських учених

« Іван Франко та регіональне різноманіття національної літератури» – під такою назвою 18 травня 2015 року в стінах Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича розпочала роботу Всеукраїнська наукова конференція, зорганізована львівськими та чернівецькими науковцями.
У   рочисте відкриття конференції та пленарне засідання відбулося у Червоній залі ЧНУ, зокрема з вітальним словом до гостей та учасників наукової імпрези звернулися ректор Чернівецького університету, доктор фізико-математичних наук, професор Степан Мельничук та доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Гнатюк. Зокрема Львівський учений у своїй доповіді акцентував на особливостях національної літератури з її регіональним розмаїттям.
Широка панорама франкознавчих та літературознавчих проблем відкривалася у доповідях інших учених. Приміром, про «Своєрідність буковинського внеску в українську та світову літературу» доповідав доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури ЧНУ Богдан Мельничук, на системі актантів у художньому полі лірики Івана Франка зупинився доктор філологічних наук, професор Микола Ткачук та про роль Івана Франка в розвитку українського віршування доповідав декан філологічного факультету, доктор філологічних наук, професор Борис Бунчук.
Під час пленарного засідання приємною несподіванкою для присутніх стала презентація щойно виданої книжки – «Іван Франко. Гірчичне зерно», упорядником якої та автором передмови виступив відомий львівський літературознавець, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Ростислав Чопик. Нове видання побачило світ в івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» у серії «Майстри української прози».
Варто зазначити, учасниками конференції стали представники чернівецького, івано-франківського, тернопільського та львівського осередків літературознавчої науки.
Робота конференції розгорталася у двох секціях: проблеми історії української літератури та фольклористики й проблеми теорії літератури.
У рамках секційних засідань прозвучало ряд цікавих та ґрунтовних доповідей, пов’язаних із діяльністю І. Франка. Зокрема літературознавець Назар Федорак акцентував на «Слові о збуреню пекла», як об’єкті Франкової «соборної компаративістики». Аналогії та паралелі між творчим методом І. Франка та С. Смаль-Стоцького проводив Богдан Тихолоз, зазначивши, що між обома вченими багато подібного як у біографії, так і в творчості.
Проблему загальнонаціонального та регіонального в драматургії Юрія Федьковича крізь призму Франкового бачення розглядав Василь Івашків.
Франкознавець Богдан Якимович актуалізував на засадах поборницької ідеї в історичній спадщині та видавничій діяльності Івана Франка. Цікавлячись проблемами видавничої справи, вчений зазначив, що варто б звернути увагу на питання прижиттєвих публікацій І. Франка у Чернівцях, яке ще ніхто не досліджував.
Цікаві міркування щодо зв’язків І. Франка із Румунією висловлював Володимир Антофійчук у доповіді «І. Франко і Румунія». Окрім того, вчений наголосив на проблемі українських меншин в Румунії, які нині переживають не найкращі часи, особливо ті, які проживають у Сучавському повіті та довкола нього у прикордонній зоні. Це, зокрема, пов’язано із наміром ліквідувати Генеральне консульство України в Сучаві, що матиме негативні наслідки для українських громад. Володимир Антофійчук зазначив, що за переписом населення 1948 року українців у Румунії налічувалося близько 600 тис. осіб, а за даними останнього перепису 2011 року кількість українців зменшилась у 10 разів й налічує близько 60 тис. осіб. Відповідно, така динаміка спаду приросту українських меншин – прямий шлях до втрати національної ідентичності, культури, рідної мови, прабатьківських традицій та матиме негативні наслідки у сфері розвитку освіти та літератури.
На діалектиці національного та регіонального в прозі Івана Франка акцентував Микола Легкий. До речі, вчений коротко ознайомив присутніх із змістом Франкової енциклопедії у 6-ти томах, яка готується у відділі франкознавства Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України й стосуватиметься проблем філології та фольклористики.
Тематика доповідей вражала багатством порушуваних проблем не тільки франкознавчого характеру, але й стосувалася інших цікавих питань українського літературознавства, приміром це простежувалося у наукових викладах Ніни Козачук та Наталії Довганич.
У підсумку конференції науковцями одноголосно висловлювалися побажання і надалі продовжувати традиції подібних наукових зустрічей, які не тільки гуртують вчених, але й відкривають нові перспективи розвитку сучасної літературознавчої науки.
Ольга Меленчук,
кандидат філологічних наук

Print Friendly, PDF & Email
Опубліковано у Без рубрики. Додати до закладок постійне посилання.